Радониця – як вшановувати пам’ять померлих і що заборонено робити на кладовищі

11 травня в Україні православні християни відзначать Радоницу – поминання покійних, що також називають Проводи або Гробки, в залежності від регіонів.

У церковних календарях Радониця завжди припадає на вівторок, тобто на 9-й день після Великодня, Проводи – на другу неділю після свята або на понеділок (9-10 травня), а Червона гірка – на неділю (9 травня).

Як потрібно поминати своїх померлих рідних та близьких, відвідуючи кладовища, що можна нести до могил, а що категорично не можна робити – читайте нижче в нашому матеріалі.

Відзначимо, що в 2021 році в багатьох областях ще були ослаблені карантинні обмеження, та кладовища залишаться відкритими для відвідування в дні поминання предків. У той же час влада закликає не забувати про заходи профілактики COVID-19, і уникати скупчення людей.

Свої рекомендації дали священики, які звернули увагу на ряд “популярних” порушень церковних канонів людьми на цвинтарях під час вшанування пам’яті покійних.

Як поминати померлих і що можна робити на Радоницу

Як розповів митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, зазвичай Радониця (Проводи) нагадують велику межсемейное застілля: родичі кладуть поверх могили солодощі і яйця, і самі сідають “пообідати” поруч, передає “Про все”. Однак Православна церква виступає проти такого формату.

“Насамперед ми радимо починати поминальний день в храмі, а не в гробу. Оскільки фоминої неділі (9 травня – Червона гірка, або Фомін день неділю 2-у після Великодня, – Ред.) у храмах служать панахиди в пам’ять про спочилих рідних”, – розповів він.

Митрополит додав, що в разі, якщо віруючий не можете прийти в неділю до церкви, можна відвідати храм за кілька днів до проводів, та замовити панахиду.

“Після неї можна йти на кладовище, тому що за правилами на нього ходять, щоб закінчити розпочату в церкві молитву. Для цього і наші священики йдуть: щоб окропити могили святою водою, щоб помолитися на кладовищі”, – говорить священнослужитель.

Батько Іван підкреслює, що формат проводів на кладовищах повинен відрізнятися від того, до якого українці звикли.

“Покладати їжу на могили – не православно, її взагалі не можна класти поверх могили. Ми не підтримуємо переїдання і “напивання” на могилах, тим більше коли після людей залишається купа їжі та сміття на трунах і біля них”, – зазначив протоієрей.

Народні традиції поминання покійних, забобони і застереження

Здавна в народі вважається, що на кладовищі потрібно приходити з частуванням для покійних, які залишають біля могили біля надгробку. Часто для цього беруть солодощі і борошняні вироби (хліб, освітлені паски), спиртне (як правило – горілку). Якщо покійний за життя курив, приносять і сигарету. Також часто родичі їдять і п’ють біля могили, таким чином немов разом з покійним.

Між тим, такий звичай сягає ще язичницьких тризнам, і церква не заохочує ці дії.
Негласною забороною при відвідуванні кладовища вважаються гучні розмови або веселощі. В той же час не прийнято занадто яскраво висловлювати свою скорботу, інакше, як деякі вірять, це може потривожити душу померлого, і небіжчик може спробувати “забрати” галасливого живого до себе на той світ.

Забобонні кажуть, що ні в якому разі не можна обертатися, залишаючи кладовище. В іншому випадку існує небезпека повести за собою душу померлого і привести її додому.

Існує міф, що кладовища становлять особливу загрозу для вагітних, немовлят і маленьких дітей до 7 років. Вважається, що нова душа, яка повинна прийти в цей світ, змушує мертвих згадати про земне життя і викликає у них сильну заздрість, і вони можуть спробувати забрати її до себе. Також кажуть, що у маленьких дітей зв’язок душі з тілом ще недостатньо зміцніла, і це робить їх вразливими до злим силам.

до Речі, нещодавно “TheBest” писав: Дмитро Ярош пропонує негайну ліквідацію московського патріархату

To Top