Як в Україні відзначають Різдво: традиції різних регіонів
25 грудня Україна буде відзначати Різдво. Це свято має багато традицій.
Про це пише «Обозреватель», передає TheBest
Святкова вечеря
Головною традицією для України країни вважається готувати на різдвяну вечерю 12 пісних страв. Головною з яких є кут.
Кутя – це каша із зерна, присмачена медом. Проте на Поліссі, такого розмаїття на столі не було – важливо було просто приготувати святкову вечерю, на кількості страв акценту не робили.
В основі куті в різних регіонах були різні злаки. Найчастіше це, звісно, пшениця. На Поліссі перевагу віддавали ячменю, тоді як у східних регіонах святкову кашу варили з рису, а разом з нею подавали на стіл вареники.
В цей час на Закарпаття замість куті готують бобальки – запечені, а потім приготовані на пару кульки з тіста, обсипані маком чи горішками. Вони традиційно є першою стравою різдвяної вечері.
У високогір’ї Карпат до свята печуть святковий калач, який називають корочуном – таку ж назву там має і сам переддень Різдва. Карачун подається разом з кутею – це дві головні святкові страви. А на Галичині та Лемківщині обов’язково ставили на стіл миску з медом, на яку клали принесену з церкви проскурку.
Зазвичай вечеряти на Святвечір сідають із появою на небі першої зірки. Але на Буковині родина збирається за столом навіть раніше. Так час колядування настане швидше і дітям буде не так страшно ходити від хати до хати співати обрядових пісень.
Як прикрашають оселі
На Галичині й на Львівщині, традицією є плести до Різдва павуків із соломи. Вважається, що саме павуки сховали Богородицю та новонародженого Ісуса від солдатів Ірода, який намагався вбити спасителя, тому така прикраса слугує оберегом оселі.
Солома ж слугувала прикрасою і на Поліссі. Там діти обв’язували нею стовбури грушевих дерев – це мало принести хороший урожай фруктів.
Дещо дивним святковим декором були плуг чи ярмо, які заносили на свято в оселю мешканці Галичини. Вважалось, що це має принести родині щастя та багатство.
Колядування
На півдні України було прийнято, щоби на Різдво діти носили частування своїм хрещеним батькам. До кошика складали кутю, калач, солодощі. Натомість діти отримували якусь винагороду – дрібні гроші чи ласощі.
А на Київщині та Черкащині мати родини повинна була поставити миску з кутею на покуть, а потім злегка поскубати своїх дітей за чубчики, приказуючи при цьому “чуб-чуб”. Це ще язичницький обряд на достаток – він має змусити квочок нести багато яєць, а курчат наступного року зробити чубатими.
Колядування теж відбувається в різних регіонах за різними традиціями. Так на Покутті обряд здійснювали просто у Святвечір – одразу після вечері.
Як в Україні відзначають Різдво
На Гуцульщині та Слобожанщині ходити по хатах з піснями починали уже на різдвяний ранок після церковної служби. В будь-якому разі вважалось, що чим більше колядників завітає до оселі, тим щасливішим для родини буде рік.
На Заході України окрім, власне, колядок розігрували цілий різдвяний спектакль. Діти та молодь перевдягались у костюми та відтворювали історію народження Христа та пов’язані з нею сюжети. Таке різдвяне дійство називається вертепом. Традиція збереглась і досі і у різдвяні дні у Львові, Івано-Франківську чи Тернополі можна зустріти компанії молодих людей у дивних костюмах і неодмінно з великою зіркою на палиці – це один з головних атрибутів вертепу і свята Різдва в цілому.
До речі, нещодавно “TheBest” писав:
