Як українці святили паски 100 років тому (фото)

Здавна на Великдень українці святили паски. Для цього обряду люди одягали найкращий одяг та всією родиною йшли до церкви, передає TheBest.

Найголовнішим у підготовці до Великодня було випікання паски. Традиційно їх готували у четвер або суботу. У кожного регіону України були свої традиції. Наприклад на заході України господині старалися спекти якнайбільшу паску. Розмір випічки підкреслював заможність і достаток родини.

Як українці святили паски 100 років тому

Освячення пасок в Карпатах

Етнографи неодноразово фіксували історії, коли доводилось навіть розбирати піч, аби вийняти із неї надто велику великодню випічку. А от на Закарпатті господарі пекли декілька різних за розміром пасок. Також там існував звичай пекти «пасочки» для похресників, бідняків і для вшанування померлих.

Освячення пасок в Карпатах

Традиційно в українців не було заведено декорувати паски білою цукровою поливкою. Зазвичай випічку прикрашали хрестами з тіста та пташками-зозульками. Хрестики – це символ терпіння, а пташки-зозульки зі складеними крильцями – це символ довголіття.

На Великдень сім’я готувала близько 50 писанок і крашанок. А на от Полтавщині їх кількість могла сягати 300 штук. Їх фарбували у лушпинні з цибулі, польовій нехворощі, пролісках, гречаній полові і рясті.

Великдень поблизу Рівного, 1920-ті роки

100 років тому традиційний великодній кошик мав майже такий самий склад як і сьогодні. До церкви несли паску, сало, ковбаси, рибу, масло, сир, пшоно, гречку, пшеницю, мак, перець, хрін, сіль, ладан, свічку. Усім цим розговлялись у великодню неділю.

Освячення пасок в Карпатах

Сільська родина кінець ХІХ ст., Івано-Франківщина (фото: Локальна історія)

Жінки купують вербу для освячення, Львів, початок ХХ ст.

Освячення пасок у Карпатах

До речі, нещодавно “TheBest” писав: У ПЦУ пояснили: чому освячену воду називають святою