“Байрактарити” та “чорнобаїти”: як війна породжує нові слова
Як війна породжує нові слова розповіла соціолінгвістка Ольга Клюжева. Напад Росії на Україну не лише змусив багатьох співвітчизників перейти на українську, а й спровокував справжню хвилю словотворення.
Українці реагують на дійсність неологізмами, вчать нові поняття й надають звичним словам нового значення.Про це TheBest дізнався з повідомлення на сайті “Суспільне культура”.
“Усі слова колись були неологізмами”, – нагадує Клюжева. Адже українська мова жива, а значить, постійно розвивається, збагачується й переосмислюється. Особливо зараз, коли українці живуть, неначе в підручнику історії: “Тому абсолютно нормально, що в нас з’являються нові слова зараз, і ми бачимо, як активно ми починаємо їх вживати, тому що перебуваємо в дискурсі й не можемо на це не реагувати”.
Останніми місяцями істотно збагатилась передусім воєнна лексика, яка стосується війни, й військова, безпосередньо пов’язана з військом. “Тут варто виділити таку лексико-семантичну групу, як назви зброї. Тобто наші улюблені байрактари, джавеліни, хаймарси, назви військової амуніції, споруд”, говорить соціолінгвістка.
Навряд, чи хтось не чув слів “байрактарити“, “енлоїти“, “джавелінити”, “стінгерити” чи “хаймарсити”. До речі, всі вони означають “нищити ворога”. Як, власне, й слова “задвохсотити“ чи “затрьохсотити“. Чорнобаївка з тисячами знищених окупантів дала нам не лише сотні мемів, а й дієслово “чорнобаїти“, що означає наступати на одні й ті ж самі граблі.
Тіктоківським воякам кадирівцям ми завдячуємо словом “кадирити“, що означає видавати бажане за дійсне. Цілий перелік назв вигадали й для російських військових: “рашисти”, “русня”, “рюзкі”, “чмоні” – і це, судячи з усього, ще не кінець.
З війною увійшли в наше життя й нові словосполучення. Скажімо, усіма улюблені “тракторні війська”. Або “негативне зростання“ чи “від’ємне виринання“ (означає падіння чи підтоплення чогось російського). А ще “добрий вечір, ми з України!” – цей вираз і пояснювати не треба. Улюблений фразеологізм Ольги Клюжевої: “йти за російським кораблем”. Мовляв, він не містить табуйованої в українській мові обсценної лексики, й при цьому зрозуміло, куди саме відправили корабель.
Соціолінгвістка сподівається, що вже незабаром війна скінчиться й усі ці слов перейдуть до пасивного словника українців. Нині ж маємо зберегти й проаналізувати воєнну мовотворчість нашого народу. Поки ж таких ініціатив явно бракує, наголошує пані Ольга.
Між іншим, не лише українці нині активно поповнюють словниковий запас. Закордон активно вивчає українізми. Частину з них знову ж таки породила війна. Термін “рашист” (від поєднання слів “раша” й “фашизм”) наразі використовують не лише політичні діячі й журналісти, а й користувачі соцмереж з різних країн світу.
А слово “заукраїнити” навіть внесли до онлайн-словника англомовного сленгу. “Коли ти Росія і ти вдираєшся в країну, а у відповідь отримуєш приниження на глобальному рівні”, – таке пояснення дає слову словник неологізмів Urban Dictionary.
До речі, нещодавно “TheBest” писав:
Нові правила відпуску ліків: які препарати будуть продавати тільки за рецептами
