У мережі показали, як виглядає перлина України – Музей українського рушника (фото)

Відкриваємо Україну разом! У мережі показали, як виглядає Музей українського рушника у Переяславі.

Неймовірні фото та описи до них оприлюднила Ірина Лебеденко, передають «Новини України – НСН».

Переяслав. Музей українського рушника. Це те, що підкорило серце, навіяло спогади дитинства про бабусю, маму. Бо український  рушник – це історія нашого народу , він супроводжував українця впродовж усього життя. Це символ гостинності та любові. Його орнаменти містять прадавні магічні знаки, образи дерева життя, богині-берегині, символи землі, води, небесних світил. Це наш величний оберіг. Про нього писали вірші поети, композитори перекладали їх на музику. Памʼятаєте пісню Про рушник на вірші Малишка? А пісню Два кольори на вірші Дмитра Павличка? Ну хіба  це не наша душа ?! – пише авторка фото

Пані Ірина розповіла, що колекція рушників у заповіднику налічує близько 4 тисяч одиниць. В експозиції музею представлено рушники з різних регіонів України – Київщини, Полтавщини, Полісся, Черкащини, Чернігівщини.

Деякі з них стали відкриттям , деякі вразили, однак про всі можна сказати – це неймовірна праця! – констатує авторка

Як виглядає Музей українського рушника у Переяславі

Білий колір на вишитих рушниках – це колір фізичної та духовної чистоти. Червоний колір символізує життя, кохання та рідний кровний зв’язок. Символ винограду поширений по всій центральній Україні. У київській, полтавській, чернігівській областях традиційно прикрашають вишиванки та рушники великими гронами винограду. Цей орнамент символізує створення сім’ї, її благополуччя і красу. Гроно винограду нагадує родовідне дерево із здоровими і численними членами роду.

Оригінальний рушник із розкішним орнаментом у рудому та сірому кольорах. Жовтий колір символізує мудрість, багатство та достаток. Жовтий та золотий кольори та їх відтінки є символами небесного вогню , кольори Сонця та символізують Божественну мудрість та багатство. Їх використовували нечасто та у поєднанні із іншими відтінками. Жовтий із чорним, сірим чи червоним можна зустріти на рушниках Київської та Черкаської областей, а також у деяких областях заходу України.

Одним із сильних і дієвих оберегів в українській вишивці є орнамент, який зображає вазон з квітучою рослиною, птахами, і Берегиню – велика казкова квітка або фігура жінки. Цей символ означав оберіг, зцілення, очищення від зла, охоронну магію. Вишивали його червоними нитками, додаючи чорні. Червоний колір традиційно символізує сонце, а також вогонь, що очищає від злих сил.

Поліські рушники – вузькі та довгі, декоровані по всьому простору полотнища сірими та білими нитками геометричним орнаментом, а по краях чи по всій площині перетикані орнаментальними смугами різного кольору, частіше червоними та чорними нитками.

Рушники чернігівські – ткані, декоровані надзвичайно багатим геометричним орнаментом.

Символ Матері є основним символом будь-якої вишивки рушника. Він виглядає як восьмикутна квітка чи зірка, навколо якої символічно зображена квіткова гірлянда. Гірлянда прославляє Матір, її основну роль у продовженні та збереженні сім’ї та роду.

Орнаменти з ромбами були сильним захисним оберегом, приносили удачу. Згідно древньої слов’янської культурі, ромби представляють богиню Землі, яка сприяє родючості. Таке значення цього символу сприяло його великому розповсюдженню та активному використанню в орнаментах етнічного одягу слов’янських народів.

Ружу (троянду) завжди любили в Україні, вважали її квіткою Сонця, а її червоний колір нагадував колір крові – символу життя. Орнаменти, що включають квіти і листя троянди, являють собою, в основному, замкнуту смугу у вигляді вінка, що не має початку і кінця, що позначає нескінченність життя з постійним відродженням.

Мак – символ захисту від зла. В Україні завжди вірили в магічну силу маку, що захищає сім’ю і господарство від лихого ока і різних бід. Освяченими у церкві насінням маку обсипали хату, подвір’я, домочадців і домашніх тварин. Червоний колір пелюсток квітки символізував кров загиблих героїв на полі бою. Орнамент у вигляді квітки маку, коробочок з насінням, листочків символізує його захист від злих сил або пам’ять про загиблих воїнів – членах сім’ї. Дівчата з сім’ї загиблого воїна носили віночки, сплетені з семи квіток маку, що означало їх обіцянку берегти і продовжувати свій рід.

Дуже цікавими є рушники сюжетні, на яких зображені, наприклад, сценки прощання хлопця з дівчиною, та відповідні вишиті тексти.

Також були поширені рушники, орнаментовані букетами і написами з побажаннями щастя, здоров’я та любові, які слугували подарунками.

Вибійчані рушники. Виготовляли такі рушники майстри-вибійники на спеціальних вибійчаних дошках у воєнні та повоєнні роки.

Вибивні дошки виготовляли різьбярі з грушевого або липового дерева. Орнамент на них спочатку малювали олівцем, а потім вирізували ножем. Майстрів, які прикрашали тканини різними візерунками, відповідно їх фарбували, у XV ст. в центральних областях України називали вибійниками, а в західних — друкарями (полотен), малярами, димкарями тощо

Вибійка, розпис (вибиванка, набійка, друкованиця, мальованка, димка, синильниця) — це тканини з візерунками, нанесеними за допомогою різьблених дощок (форм, печаток, стемплів); декорування тканин, коли орнамент утворюється не в процесі ткання, а наноситься на готову тканину, друкується.

Серед розмаїття рушників у колекції заповідника виділяється дуже цікавий тип давнього монастирського (чернечого) рушника. Монастирські рушники були поширені на півдні Київщини та Полтавщини. Назву вони отримали від того, що їх вишивали черниці-відхідниці ще в ХІХ ст. при монастирях, звідки вони поширювалися по всіх селах та містах згаданих районів. В колекції заповідника зберігається 24 оригінальних монастирських рушники.…

Музей українського рушника – основні факти

Музей українського рушника — тематичний музей, складова частина Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Відкритий у травні 1995 року.

Експозиція розміщена в пам’ятці архітектури національного значення — Трьохсвятительській церкві 1651 р., перевезеної із села Пищики Сквирського району Київської області.

У музеї представлені всі типи рушників Середньої Наддніпрянщини ХІХ-ХХ ст.: ткані, вибійчані, вишиті декоративною гладдю (київською та полтавською), гаптуванням (сухозлотою), хрестиком, вирізуванням, мережкою тощо.

Представлено 300 рушників, зокрема:

• переяславські рушники — домоткані довгі та широкі, зі складними композиціями, орнаментовані нитками червоного кольору з вкрапленням синього або чорного;
• поліські — вузькі та довгі, декоровані по всьому простору полотнища сірими та білими нитками геометричним орнаментом;
• чернігівські — ткані, декоровані стилізованими зображеннями рослин, птахів, тварин, а також узорами у вигляді монастирів, дзвіниць, трибанних українських церков та хат;
• полтавські — із зображенням дерева життя;
• слобожанські — оздоблені розгалуженим орнаментом, вишитим тамбурним швом;
• монастирські — вишивані черницями-відхідницями у ХІХ ст. при монастирях. У колекції заповідника зберігається 24 оригінальних монастирських рушники;
• вибійчані рушники — виготовлені майстрами-вибійниками на спеціальних вибійчаних дошках у воєнні та повоєнні роки.

Якщо ви ще не встигли побувати в Музеї українського рушника, обов’язково слід це виправити! Аби доторкнутися до нашої культури та історії.

Ще новини України: Найкращі вчителі України назвали 10 книг, які варто прочитати кожному