LIFE

Стало відомо, як українські протитанкісти нищать ворогів

Стало відомо, як українські протитанкісти нищать ворогів. 29 танків, 5 БМП, 4 БТР, 2 Д30, одна «самохідка» та «Тигр» — такою з 24 лютого є здобич батареї протитанкових керованих ракет 81-ї аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ.

Командир підрозділу розповів про особливості знищення окупантів, тонкощі роботи з протитанковими комплексами й те, на які ризиковані та авантюрні вчинки доводиться йти заради перемоги в кожній із битв. Про це TheBest дізнався з повідомлення на сайті “Армія Inform”.
Командир батареї протитанкових керованих ракет Дмитро почав службу в ЗСУ у 2016 році контрактником. Згодом вирішив стати офіцером. Вступив до Національної академії сухопутних військ. Освоював артилерійські системи 2С1 та 2С3. Після чого потрапив в один із підрозділів Десантно-штурмових військ, де проходив службу в самохідній артилерійській батареї 2С1. З часом очолив батарею протитанкових керованих ракет.

Безвідмовна «Стугна»

Перше бойове застосування «Стугни» вдалося здійснити вже під час повномасштабного вторгнення окупантів. Командир на все життя запам’ятав вогневу позицію, яка була в посадці. Саме там наші мужні воїни чекали на вихід танків.

” Як завжди, по нас працювала артилерія та міномети. З’явилися танки. Довго не барились, зробили пуск, вилетіла ракета, довели, влучили й танк загорівся. Всі ми були здивовані та задоволені. Адже коли самі знищили ціль, в очах загорівся вогонь і почалося, — ділиться спогадами командир підрозділу. — Тут же така специфіка, що найважливіше правильно обрати вогневу позицію й дочекатися моменту, коли можна вразити ворожу техніку, яка з’явилася, й не злякатися. Адже весь час, поки ти в засідці, противник завдає вогневого ураження поруч або по нас. А «Стугна» така тендітна, що якщо трішки пальцями ворухнути, то ракета може зійти. От чому надзвичайно важливо, попри всі обстріли, попри страх, діяти впевнено.”

Про комплекс «Стугна» командир підрозділу відгукується дуже позитивно. Каже, що зброя, розроблена та виготовлена українцями, працює безвідмовно й саме нею було знищено більшість російських танків.

“«Стугна» дуже гарна річ, ракети чудові. Коли влучає в танк, у броні майже немає шансів. Проте шанси вижити в екіпажу є. Був випадок, коли ми підбили танк, а екіпаж врятувався. Вони намагалися загасити полум’я, але танк згорів. Не знаю, контужений чи поранений був екіпаж, чи зможе він виконувати завдання після цього, але вижили. Це той випадок, який ми особисто бачили.”

Розповідаючи про особливості роботи батареї, командир говорить і про боротьбу зі страхом. За його словами, під час роботи доводиться вести і внутрішню боротьбу, бо через часту зміну вогневих позицій змоги викопати бліндаж чи окоп немає. Тому всі, не лише ті, хто перезаряджає ракети, перебувають у небезпеці.

Вбивчий «Джавелін»

Герой нашої публікації дуже позитивно відгукується і про роботу з «Джавеліном». Єдине зауваження до нього, це дальність пострілу 2500 метрів.

“Я скажу, що цей протитанковий ракетний комплекс дуже класний. Просто дальність у деяких випадках шкутильгає, якщо порівнювати з нашою «Стугною», яка на 5 кілометрів може вражати. Але якщо ціль зафіксована і зроблений пуск, то в танка шансів немає.”

За словами Дмитра, підготовка у ворожих танкістів різна, але діють вони здебільшого однаково.

” Якось виїхав танк, і я думаю, окупанти прекрасно розуміли, що протитанкісти чекають на нього, крім того, навпроти наша техніка. Але противник просто відчинив люк, визирнув, подивився, чи все нормально, якраз у цей момент полетіла ракета… люк зачинити не встиг… А бувало, що мінний шлагбаум лежить на дорозі, а вони просто їдуть на нього. Або підбиваємо танк, він горить, його інші оминають, підриваються на мінному шлагбаумі, ми палимо ще один танк, інші пруть далі. Це той випадок, коли ми відступали, спалили пів колони, а вони однаково йшли вперед. Думаю, це через те, що в них немає вибору. Якось полонений танкіст розповів, що в першій машині в них їде командир танкового полку. Тобто втрачати їм нічого. Загалом можу сказати, що не такі вони вже й сильні та славетні, як здавалося. На початку, чесно, страх пробирав. «Друга армія» у світі, сумнівалися, але почали робити, почало виходити. Там такі ж самі люди, так же само бояться. Вони втікають, роблять незрозумілі дії, помиляються. Є певні підрозділи, де підготовка на вищому рівні, але й у нас таких підрозділів достатньо. Усе впирається в кількість техніки та озброєння. Треба дивитися правді в очі, у них її справді більше.”

П’ять танків за день

У найрезультативніший день українські воїни знищили п’ять танків. За словами командира такий «урожай» вдалося зібрати за одну годину. Результативність вражає, оскільки використали тоді п’ять ракет. Щоправда, це було на початку повномасштабного вторгнення, коли характер ведення бойових дій був іншим. Окупанти рухалися колонами й вести вогонь по них було легше. Нині ситуація змінилася, ворог тисне піхотою, танки майже не йдуть.

Була в нас одна позиція, на якій ми втратили свого побратима. Але потрібно було повертатися на неї. Важко було пересилити себе вийти на те місце, але опановували себе, виходили й працювали. Ще три танки з того місця спалили.”

Танки не єдина ціль, яку вдалося знищити героям публікації.

“Вертольоти нам не траплялися, хоча, звісно, хотілося б. Можливо, у нас ще буде така нагода. А так, 5 БМП, 4 БТР, дві Д30 вразили «Джавелінами», одну самохідку й «Тигр». Був такий випадок, в одному населеному пункті знайшли вогневу позицію. Навіть ще не розклалися, а вже побачили, що є цілі для нас — два бронетранспортери та БМП. У нас якраз 3 ракети було. Навіть відео повне відзняли, де за 3 хвилини із заміною ракет було знищено три цілі.”

 Ризик — благородна справа

На полі бою задля збереження життя побратимів час від часу доводиться йти на авантюрні вчинки, про один із таких і розповів Дмитро.

“Відправив я на вогневу позицію один розрахунок. Сам залишся тримати зв’язок в іншому місці. Усі туди пішли, кожен взяв по ракеті, яка важить 30 кілограмів. У цей момент над нами «Орлан» завис і я вирішив сісти в машину («буханку») й по полю їздити, БПЛА ганяти. Не знаю, правильно зробив чи ні, але було кумедно та страшно. Така історія…”

До речі, нещодавно “TheBest” писав:

Макс Барських закликав повністю ігнорувати ворогів

To Top