«Коли переховувався – не боявся, що здадуть»: волонтер з Херсона розповів про життя в окупації
Волонтер з Херсона Олег Баркаренко розповів про життя в окупації. Він є засновником ГО «Автомайдан Херсон». Повідомляє TheBest.
На власному досвіді чоловік знає, що таке життя в російській окупації. З 2014 року він їздив по Сході країни з українською піснею, неодноразово бував на передовій. Власним коштом виготовив і встановив 150 меморіальних таблиць загиблим героям України у Херсонській, Донецькій, Миколаївській, Запорізькій, Луганській областях. Був депутатом Херсонської районної ради. Перед війною Олег баркаренко говорив:
«Я не хотів би дожити до тих часів, коли ці пам’ятні дошки будуть знищувати»
Так і сталось. Окупанти не лише вбивали, грабували, а й розбивали пам’ятні знаки та будь-яку українську символіку. Чоловіка ворог розшукував по всьому Херсону та околицях, його світлини рашисти мали в телефонах і на блокпостах. Натомість, чоловік був свідком, як в місто заходили росіяни.
«Коли почалась повномасштабна війна, я був свідком входу росіян у місто. В ті дні разом з 450 херсонцями служив у теробороні, возив загиблих і поранених. Росіяни спершу ж пішли на Миколаїв, а потім зайшли в Херсон. Що там можна казати, коли заступник голови Херсонської СБУ здав усі підходи й вони зайшли сюди, як до себе додому. Командир після цього плакав гіркими сльозами», пригадує він.
Волонтер з Херсону розповів про життя в окупації
Після окупації міста війська рф вичисляли усіх, хто не погоджується з їхніми правилами. Переслідували, катували та вбивали.Чоловік говорить, що йому пощастило, бо він залишився живий, хоч і пережив за цей час тортури й переховування.
«Приїхали в наш центр на БТРах 20 чоловік і кажуть: “Ну шо, дед, прилетело тебе на старости лет”. Погрожували відрубати кінцівки, а один постійно лупив сокирою по пальцях. А потім обухом по руці вдарив, то шрам так і залишився, а рука була за розміром, як дві», говорить Олег.
Він вважає, що врятувало його лише те, що був одягнений і виглядав «як бомж». Окупанти, ймовірно, не здогадались хто він насправді. Згодом вони цілеспрямовано розшукували Баркаренка в місті. Ще за якийсь час приходили до помешкання матері зі словами:
«Де ваш ублюдок, терорист і бандеравец?».
Забрали всі документи. Він знає навіть, хто саме його здав. Патріотичний комплекс Олега Баркаренка у Херсоні відомий всім мешканцям. Дах будинку, площею 240 кв. м, розфарбований у синьо-жовті кольорию Він добре видніється з літаків. Окупанти з таким прапором нічого не змогли вдіяти, то лише походили ногами по покрівлі. Утім наробили шкоди всередині самого центру.
«Позривали плакати усі – цитаті з віршів Тараса Шевченка, портрети поета, фото Нігояна, усе понищили. Але не знайшли написи великими літерами “Слава Україні! Героям слава”. Ми їх закрили й вони збереглись до сьогодні», розповів чоловік.
Під час окупації Баркаренко перебував у різних місцях, переховуючись у людей, яким довіряв. Вісім місяців він не бачив сонячного світла.
«Коли переховувався, то не боявся, що мене здадуть. Адже був у людей, які жертвували багато чим. Я й сам залишився, бо за себе не страшно. Страшно було підвести людей, близьких мені по духу, які на мене розраховували. Згодом виїжджати чи прориватися з окупованої території також не думав. У телефонах і на блокпостах орки мали мою фотографію, тому намагатися втекти сенсу не було», пояснює чоловік.
Джерело – «Еспресо ТВ»
До речі, нещодавно “TheBest” писав:
«Били, різали та ґвалтували»: історія життя в окупації від вчительки з Херсонщини
