“Хочу швидше повернутися додому”: 11-річна Стефанія евакуювалася з Рубіжного до Дніпра

11-річна Стефанія евакуювалася з Рубіжного до Дніпра на початку квітня. Вони до останнього залишалися у рідному місті, однак вимушені були поїхати після чергового влучання ракети поруч з їхнім будинком. 

11-річна Стефанія евакуювалася з Рубіжного до Дніпра. Про це TheBest дізнався з повідомлення на сайті Суспільного. 

П’ятеро цуценят повзають всередині саморобної буди. Стефанія перераховує їхні імена: Змій, Бандит, Хліб, Малюк та Білосніжка. Дівчинка розповідає: про те, що їхня собака вагітна, родина дізналася не одразу. Евакуюватися з тваринами було складно.

“Наша дівчинка спокійна, вона лежала, а наш хлопчик – він не розумів, що відбувається, і на всіх блокпостах просто виглядав у вікно. Як мама говорить, завдяки хлопчику ми і проїхали блокпости”, згадує Стефанія.

 

Під час вибухів я вела всіх в укриття” – історія 11-річної переселенки з Рубіжного

Коли у місті сталися перші вибухи, говорить дівчинка, вона панікувала. Згодом звикла. Вночі вона будила родину, щоб піти в укриття.

“Ми підходили до підвалу та чекали. Якщо чули свист – спускалися і намагалися вирахувати, де був приліт, як близько до нас. А одного дня був різкий, гучний вибух. У нас навіть паркан упав. Іншим разом керована ракета влучила у бабусин будинок. Там майже ніхто не вижив. Добре, що тоді вони вже у нас були”, говорить переселенка.

Виїхати з міста родині вдалося не з першого разу: “По дорозі були влучання і було багато уламків. Спершу ми проїхали декілька блокпостів та прокололи колесо, бо наїхали на уламок. Повернулися додому, тому що у нас не було запаски. Тато цілий день міняв це колесо, і на другий день ми вже виїхали”.

Стефанія каже: коли вони виїжджали, багато будинків вже було зруйновано, і зокрема сусідній. У Рубіжному залишилися бабуся та дідусь дівчинки. Знайомі волонтери передають їм допомогу, через них також тримають зв’язок.

“Мені хочеться, щоб скоріше закінчилася ця війна. Щоб ми швидше повернулися додому. Я там народилася, жила. Як батько казав: “Половину життя заробляли і покинули”. А що нам залишалося робити?”, говорить Стефанія.

До речі, нещодавно “TheBest” писав:

На Миколаївщині 78-річний дід Василь підпалив російський “Град”