Герой України Юрій Михайлюк: “Та який я Герой? Просто патріот своєї країни!”
Герой України Юрій Михайлюк: “Та який я Герой? Просто патріот своєї країни!”. Зараз він проходить лікування в госпіталі та вже рветься назад до побратимів.
Герой України Юрій Михайлюк: “Та який я Герой? Просто патріот своєї країни!”. Про це TheBest дізнався з повідомлення на сайті “Armyainform”.
Після двох місяців важких боїв 33-річний офіцер знову на деякий час став ніжним та емоційним, його регулярно провідують дружина та дві донечки. А він обережно готує їх до того, що незабаром знову поїде на війну. Та обіцяє, що цього разу – ненадовго, бо Перемога України – не за горами!
Юрій дістав кульове поранення в ногу наступного дня після нагородження. І вкотре підтвердив, наскільки заслуженою є висока відзнака. Офіцер, попри кулю в нозі, продовжував керувати підрозділом у бою. Тільки коли воїнам вдалось успішно відбити ворожу атаку, погодився на евакуацію.
Чоловік може нескінченно довго розповідати про те, як пишається побратимами та рідними, які служать. Про себе ж здебільшого скромно мовчить, хоч поділитись є чим.
“Та який я Герой? Просто патріот своєї країни! – каже 33-річний чоловік. – Намагаюсь добре виконувати свою роботу, адже вдома чекає такий «квітник». Хто ж їх захистить, як не я?”
Вибір фаху для нього був очевидним. Старший брат служив, чоловік сестри – також. Було з кого брати приклад!
“У 2010-му закінчив Київський національний університет. Упродовж двох років служив офіцером-психологом у танковому батальйоні. Зрештою перевівся до гірсько-штурмового підрозділу, де і служу сьогодні. Якби складно не було та в які б перипетії не потрапляв, жодного разу не пошкодував про свій вибір! Та й дружина швидко звикла до постійних відряджень.”
Типове запитання про кількість ротацій викликає у Юрія лиш здивування. «Хто ж їх рахує? Батальйон постійно на передній лінії, починаючи із 2014-го!»
Бої за боями, ротація за ротацією, навчання, полігони… Ми тільки напередодні Нового Року повернулись із тривалої ротації, встигли трішки побути з родинами і відправились на Донеччину. Приїхали заздалегідь. Коли росія почала бомбити українські міста, вже були на позиціях.
З перших днів підрозділ під командуванням Юрія Михайлюка здійснював успішні контратаки та не раз завадив планам ворога прорвати стратегічно важливі рубежі. А в середині березні, коли штурмовики потрапили в оточення, Юрій зумів об’єднатися з батальйоном суміжної військової частини ЗСУ, врятувати їхнього пораненого комбата і взяти батальйон під своє командування. Об’єднаний підрозділ протримався й вирвався з оточення. При цьому було знищено значну кількість росіян та їхньої техніки.
“Бій тривав понад 12 годин. Ворог мав певну перевагу в техніці та живій силі. Та нам вдалось прорватись із боєм та вдало вийти з мінімальними втратами. Насправді нічого надзвичайного, просто виконували свою роботу”, скромно коментує офіцер блискуче проведену військову операцію.
Капітана справедливо називають талановитим та принциповим командиром. Він завжди на перше місце ставить життя побратимів.
“Ми готові бити ворога до повного його розгрому! В тому, що перемога за нами, немає жодного сумніву!”, переконує офіцер.
«Я в Україні!» Так Юрій традиційно відповідає на регулярні «де ти є?» від матері чи дружини під час численних відряджень та ротацій. Зізнається, задля того і воює, аби завжди усі гордо казали: «Я вдома, в Україні!».
До речі, нещодавно “TheBest” писав:
Герой України Віталій Грицаєнко загинув, захищаючи Маріуполь
Бойовий шлях Героя України Романа Гришак
Герой України розповів, чому на війни медики не носять білих халатів
