“Евакуація гвинтокрилами – це було божевілля”: як витягали поранених з “Азовсталі”
Інструктора полку “Азов” Георгія Купарашвілі поранили в Маріуполі й прооперували на території “Азовсталі”. Потім чоловіка разом з іншими пораненими вдалось евакуювати гвинтокрилами.
Георгій згадує, що стріляли з усього, що було, і це здавалось божевіллям. Зараз чоловік проходить реабілітацію і не збирається залишати військову справу.Про це TheBest дізнався з повідомлення на сайті Суспільного.
Під час бою у місті Георгія двічі поранили внизу живота, перебили сідничний нерв. Чоловіка повезли в госпіталь, але на місці з’ясувалось, що його розбомбили. Тоді медслужба забрала Георгія на “Азовсталь”, де його прооперували.
“Коли я виходив з наркозу, лежав і почув дитячій сміх, — згадує Георгій — Спочатку подумав, що у мене галюцинації. А потім побачив, як між лікарняними ліжками пробігли діти. Були й поранені діти, яких прооперували. Вони не мали бути там, в жодному разі. Їх мали евакуювати, дати змогу вийти. Але ці діти мотивували наших бійців. Було за кого битися, боротися, воювати та захищати”.
Георгій розповідає, що в той час росіяни “утюжили” всю територію “Азовсталі”. Кожні 15 хвилин прилітала авіація і скидала тритонні та п’ятсоткілограмові бомби. Каже, єдине, що ти відчуваєш при таких бомбардуваннях — це як тиск від вибуху заходить у бункер. Людину спочатку трясе, потім перевертає. “Поранених було багато, — згадує чоловік.
“В тому бункері, де лежав я, було двоє хірургів і медсестри із військового шпиталю. Вони практично не спали, постійно оперували. Я навіть запитав хірурга: “Ти спиш, взагалі?”. Він просто подивився на мене і нічого не сказав. Але я зрозумів, що він не має вибору. Якщо він буде спати, хтось загине”.
Прорватися до заводу по суші було не можна. Місто оточене у три “кільця”, а найближчі українські сили на той час стояли у більше ніж 100 км від Маріуполя. Варіант для вивозу поранених та загиблих був один — небо.
Голова Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов розповів американському виданню The War Zone, що для таких польотів використовували військові гелікоптери Мі-8. Ними вивозили поранених, натомість завозили боєприпаси, медикаменти, продукти та воду. Гвинтокрили вилітали вночі й летіли на дуже високій швидкості та на максимально низькій висоті, майже над землею, щоб обминути російське ППО.
“Евакуювати гвинтокрилами — це було божевілля. Але льотчики вилетіли й забрали нас. Потрібно було все робити швидко. Світало. Йшов бій. Гвинтокрил прилетів і сів, нас погрузили. Наші хлопці захищали нас. Вони такий бій влаштували, аби захистити цей гелікоптер і поранених! Використали все, що було. У вертольоті ще були два бійці з Головного управління розвідки, які прикривали кулеметами. Коли вони розрядили їх, я тільки тоді вже зрозумів, що ми у безпеці. Це був надзвичайний ризик”.
До речі, нещодавно “TheBest” писав:
“Два місяці темряви”: розповідь евакуйованої з “Азовсталі”
